ГАЗ-3302 – символ приватного підприємництва
Автомобіль ГАЗ-3302 досить жорстко експлуатувався і, треба сказати, повністю виправдав своє призначення. Пристойний запас потужності 406-го карбюраторного 2,3-літрового 16-клапанного движка дозволяв деколи навантажувати машину двома з лишком тоннами цеглини, дощок, цементу і іншими будівельними матеріалами замість дозволених по паспорту 1500 кілограмів. Простора тримісна кабіна з хорошою обзорностью, м’яке і чітке для вантажівки включення передач, регульована по висоті рульова колонка, гидрокорректор фар і, нарешті, легкий доступ до вузлів і агрегатів створюють водієві цілком прийнятні, якщо не сказати хороші, умови для роботи. А встановлене в кабіні водійське сидіння від старої «п’ятірки» BMW набагато підвищило комфорт.
На жаль, традиційне для вітчизняного автопрома «але», таке, що має на увазі недбалу збірку і низьку якість тих, що комплектують, не дозволяє до кінця оцінити переваги цього автомобіля. Власники «Газелі» з часом звикають по два-три рази міняти одну і ту ж запчастину. Псують репутацію «Газелі» і конструктивні недоліки, і оригінальні способи здешевлення автомобіля. Так, на заводі перестали встановлювати металевий настил поверх дерев’яної підлоги кузова. Задираки, що в результаті утворюються на дошках, утрудняють вантаження і розвантаження, особливо картонних коробок. Ніжегородци почали, але так і не довели до кінця захист проводів задніх ліхтарів. Прохідність машини із-за маленьких коліс і двосхилої ошиновки заднього моста ніяка. Праве зовнішнє дзеркало до цих пір має велику «мертву зону», із-за чого «Газелі» часто стають винуватцями ДТП. Виходом з положення може стати невелике сферичне дзеркало, наклеєне на відзеркалювальну поверхню штатного. У вентиляційних гратах в середині приладової панелі як і раніше відсутні шторки – на зиму їх краще закупорити зсередини щільною тканиною (багато хто використовує скотч, але це ненадовго), інакше крижаний вітер, що постійно дме з них, не дозволить як слід прогріти салон.
У задній підвісці явно бракує стабілізатор поперечної стійкості: машину починає здорово кренити навіть не в особливо крутому повороті, коли кузов завантажений трохи вищим за борти. Не перешкодив би і гидроусилитель рулюючи. Міняти шини на двосхилих колесах справжня мука: диски намертво «прихоплює» один до одного іржа, що швидко утворюється на них.
Проте деякі «старі болячки» завод все ж таки виправив. Допрацьована система охолоджування жодного разу не дозволила «закипіти» 406-у движку. У моторному відсіку з’явилися бризковики, що непогано захищають підкапотний простір від грязі. Ряд корисних змін були внесені і в конструкцію трансмісії.